FCI #255

Акіта-іну

Akita Inu🇯🇵Японія

ВідданийГордийНезалежнийХоробрийНастороженнийСпокійний

Характеристики

Група FCIШпіци та примітивні

РозмірВеликий

Вага25–45 кг

Зріст58–70 см

Тривалість життя10–13 років

Тип шерстіДовга

Оцінки породи

🧠Інтелект

4/5

⚡Енергійність

4/5

🤝Дружелюбність

2/5

🎯Дресирування

3/5

🐾Линька

5/5

🔊Гавкіт

2/5

💚Здоров'я

3/5

👶З дітьми

3/5

🏠Для квартири

2/5

Вага

25–45

кг

Зріст

58–70

см

Життя

10–13

років

Активність

Висока

Профіль породи

Розумність

4/5

Енергійність

4/5

Дружелюбність

2/5

Дресирування

3/5

Здоров’я

3/5

Чи підходить вам?

Для квартири

Не рекомендується

Для дітей

Під наглядом

Для новачка

Потрібен досвід

Грумінг

Інтенсивний

Опис породи

Історія породи

Стародавнє походження

Акіта-іну — одна з найдавніших та найшанованіших порід Японії, що має історію, яка налічує понад 3000 років. Предками акіти вважаються давні японські собаки типу «мацугі-іну», кісткові залишки яких знайдені при археологічних розкопках періоду Дзьомон (14 000–300 рр. до н.е.). Порода отримала назву від префектури Акіта на північному заході острова Хонсю — гірського регіону з суворими зимами, де ці собаки формувалися протягом століть.

Собаки самураїв та мисливські собаки

У феодальній Японії (період Едо, 1603–1868 рр.) акіти були невід'ємною частиною культури самураїв. Їх розводили як мисливських собак (матагі-іну — «мисливський собака») для полювання на великого звіра: ведмедів, кабанів та оленів у горах регіону Тохоку. Акіти працювали парами або групами, утримуючи здобич до приходу мисливця. У XVII–XVIII століттях акіти також використовувалися у собачих боях (тогі-іну), що було популярним розваженням серед аристократії. Для збільшення розміру та бійцівських якостей їх схрещували з мастифами та тоса-іну, що значно вплинуло на вигляд породи.

Період занепаду та відродження

На початку XX століття порода опинилася на межі зникнення. Собачі бої були заборонені у 1908 році, епідемія сказу у 1910-х роках призвела до масового знищення собак, а під час Другої світової війни уряд наказав конфіскувати всіх собак (окрім німецьких вівчарок) для військових потреб — їхню шкіру використовували для пошиття форми. Багато власників ховали своїх акіт у горах або схрещували їх із німецькими вівчарками, щоб уникнути конфіскації.

У 1927 році мер міста Одате Сінодзаку Ітідзі заснував Товариство збереження акіта-іну (Akita Inu Hozonkai, AKIHO), щоб зберегти породу. У 1931 році акіта-іну отримала статус Природного пам'ятника Японії (天然記念物) — одна з семи порід, удостоєних цього почесного звання. Це значно підвищило увагу до збереження породи.

Хатіко — символ вірності

Найвідомішою акітою в історії став Хатіко (1923–1935) — пес професора Хідесабуро Уено з Токійського університету. Після раптової смерті професора у 1925 році Хатіко продовжував щодня приходити на станцію Сібуя, чекаючи на повернення господаря, протягом 9 років і 9 місяців — до власної смерті у 1935 році. Ще за життя собаки на станції Сібуя було встановлено бронзовий пам'ятник (1934 р.), а історія Хатіко стала символом безмежної вірності та відданості в японській культурі. У 2009 році вийшов голлівудський фільм "Hachi: A Dog's Tale" з Річардом Гіром.

Повоєнне відновлення та розділення порід

Після Другої світової війни американські солдати привезли акіт до США, переважно більших собак з домішками мастифів. У США порода розвивалася окремо, набувши масивнішого вигляду. Японські заводчики, навпаки, працювали над поверненням до автентичного типу — легшого, елегантнішого, з характерними шпіцеподібними рисами. У 1999 році FCI офіційно розділила породу на дві: Акіта (японська) та Велика японська собака (американська акіта). AKC та Канадський клуб собаківників досі визнають їх як одну породу.

Фізичні характеристики

Параметр	Кобель	Сука
Зріст у холці	64–70 см (ідеал — 67 см)	58–64 см (ідеал — 61 см)
Вага	32–45 кг	25–35 кг

Параметр	Значення
Тривалість життя	10–13 років (середня — 11–12 років)
Тип шерсті	Подвійна (double coat): густий, м'який, щільний підшерсток + прямий, жорсткий остьовий волос. Шерсть на хвості значно довша
Загальний вигляд	Великий, потужний, гармонійно складений собака з благородною поставою. Широка голова з короткою мордою, маленькі стоячі трикутні вуха, нахилені вперед. Хвіст закручений у тугий завиток (кільце) на спині — візитна картка породи

Допустимі окраси (стандарт FCI №255)

Японська акіта має обмежену палітру окрасів (на відміну від американської):

Рудо-палевий (Red Fawn) — найпоширеніший та найбажаніший
Сезамовий (Sesame) — рудий з чорними кінчиками волосся
Тигровий (Brindle) — смугастий малюнок на рудому або палевому фоні
Білий (White) — повністю білий без масок

Обов'язкова умова: усі окраси (крім білого) повинні мати ураджіро (urajiro) — білесте забарвлення на бічних частинах морди, щоках, нижній щелепі, шиї, грудях, животі, внутрішній стороні кінцівок та нижній стороні хвоста. Це характерна ознака японських порід.

Колір очей

Темно-карий (єдиний допустимий стандартом)
Чим темніший — тим краще

Відмінності від американської акіти

Параметр	Японська акіта (FCI №255)	Американська акіта (FCI №344)
Розмір	58–70 см, 25–45 кг	61–71 см, 32–60 кг
Голова	Лисяча, витончена, виражений стоп	Ведмежа, масивна, глибокий стоп
Окраси	Обмежені (рудий, сезам, тигровий, білий)	Будь-які, включаючи чорну маску
Ураджіро	Обов'язкове	Не вимагається
Загальний вигляд	Елегантний, шпіцеподібний	Масивний, молосоподібний

Характер та темперамент

Основні риси

Акіта-іну — собака з глибоким, складним характером, що поєднує непохитну відданість господарю з вродженою гордістю та незалежністю. Японці описують характер акіти трьома словами: кані (沈着) — спокій і гідність, рокан (良感) — доброзичливість, собоку (素朴) — простота й природність. Це собака «одного господаря» — акіта формує надзвичайно глибокий зв'язок з однією людиною або сім'єю, залишаючись стриманою та настороженою з усіма іншими.

Акіта — мовчазна порода. Вона не гавкає без причини, і якщо акіта подала голос — це завжди має вагому причину. Японці кажуть: «Коли акіта гавкає — слухай уважно».

Поведінка

З дітьми: Акіта може бути прекрасним компаньйоном для дітей із власної сім'ї, яких знає з цуценячого віку. Порода терпляча та захисна. Однак через великий розмір, домінантний характер та низьку толерантність до грубого поводження акіта не рекомендується для сімей з маленькими дітьми (до 7–8 років). Чужих дітей акіта може сприйняти як загрозу, особливо якщо ті гучно кричать або бігають — шумна поведінка може активувати захисний інстинкт.

З іншими тваринами: Акіта-іну має дуже виражену домінантність та агресію до інших собак, особливо однієї статі. Це одна з порід із найвищим рівнем собачої агресії. Кобелі акіти вкрай рідко мирно співіснують з іншими кобелями. Мисливський інстинкт також дуже сильний — коти, дрібні тварини та птахи можуть сприйматися як здобич. Рання соціалізація може пом'якшити, але не усунути ці інстинкти повністю.

З незнайомцями: Акіта природно насторожена та недовірлива до чужих людей. Це не агресія, а стримана пильність — акіта спостерігає та оцінює. Порода є чудовим сторожовим собакою: вона не нападає без причини, але чітко дає зрозуміти, що територія та сім'я під захистом. Гостей, яких прийняв господар, акіта зазвичай толерує, але рідко проявляє дружелюбність.

Рівень енергії

Помірний рівень енергії. Акіта — не гіперактивна порода, вона не потребує марафонських забігів, як хаскі. Проте це великий потужний собака, якому необхідні регулярні прогулянки та ментальне навантаження. Акіта цінує спокійну присутність поруч із господарем і може бути цілком задоволена тривалою прогулянкою у помірному темпі.

Інтелект (рейтинг Корена)

Позиція: 54 зі 138 у рейтингу Стенлі Корена ("The Intelligence of Dogs", 1994). Це середній рівень послужливого інтелекту (obedience intelligence). Акіта засвоює нову команду за 25–40 повторень і виконує відому команду з першого разу у 50% випадків. Однак це не відображає справжній інтелект породи — акіта надзвичайно розумна, спостережлива та здатна до самостійних рішень. Вона розуміє, чого від неї хочуть, але виконує лише те, що вважає доцільним. Японці порівнюють акіту з самураєм — вона служить з гідністю, а не з рабською покірністю.

Догляд

Грумінг

Параметр	Значення
Розчісування	1–2 рази на тиждень; щодня під час линьки. Пуходерка (slicker brush) та підкоутний гребінь (undercoat rake). Під час линьки — фурмінатор або спеціальна гребінка для підшерстку
Линька	Інтенсивна, 2 рази на рік. «Видування» підшерстку навесні та восени протягом 2–4 тижнів. Линька дуже рясна — клубки шерсті по всьому дому
Купання	Раз на 2–3 місяці або за потреби. Акіта — чистоплотна порода, вилизується як кіт. Мінімальний «собачий запах». Використовувати шампунь для собак з густою шерстю
Чистка зубів	2–3 рази на тиждень, ідеально — щодня. Спеціальна зубна паста для собак. Порода схильна до утворення зубного каменю
Чистка вух	Раз на тиждень. Перевіряти стоячі вуха на забруднення, почервоніння, запах
Стрижка кігтів	Раз на 2–4 тижні. Темні кігті — стригти обережно, щоб не зачепити живу тканину

Одяг для акіти

Акіта має густу подвійну шерсть, розраховану на суворі японські зими, тому потреба в одязі мінімальна.

Параметр	Значення
Зимовий одяг	Не потрібний — подвійна шерсть із густим підшерстком забезпечує захист навіть при сильних морозах до -30 °C
Дощовик	Рекомендований для тривалих осінніх прогулянок — мокра густа шерсть дуже довго сохне, може спричинити проблеми зі шкірою
Взуття	Рекомендоване для міських зимових прогулянок (реагенти, сіль) та для захисту подушечок лап від гарячого асфальту влітку
Комбінезон	Може бути корисний для захисту від бруду під час прогулянок у негоду, щоб зменшити потребу у купанні

Акіта — великий довгошерстий собака з густим підшерстком, якому зимовий одяг не потрібен. Дощовик та захисне взуття рекомендовані для міських умов.

Важливо

НЕ СТРИГТИ та НЕ ГОЛИТИ шерсть акіти! Подвійна шерсть забезпечує терморегуляцію — захищає і від холоду, і від спеки. Після стрижки може відрости неправильно
Акіта — надзвичайно чистоплотна порода, часто вилизується подібно до котів
Під час линьки ефективним є використання фену з холодним повітрям для «видування» підшерстку
Шерсть акіти має водовідштовхувальні властивості завдяки жорсткому остьовому волосу

Умови утримання

Квартира чи будинок?

Приватний будинок з двором: Ідеально. Надійний паркан від 1,8 м. Акіта — територіальна порода, двір буде патрулювати та охороняти
Велика квартира (від 60 м²): Можливо, за умови 1,5–2 годин прогулянок на день. Акіта відносно спокійна вдома, не схильна до деструктивної поведінки при достатньому навантаженні
Маленька квартира: Не рекомендується. Великий собака у малому просторі — стрес для обох
Вольєр / на ланцюгу: Категорично ні. Акіта потребує постійного контакту з сім'єю. Ізоляція призводить до агресії та поведінкових розладів

Оцінка: 2/5. Тільки велика квартира з достатніми прогулянками. Ідеально — будинок із двором.

Фізичне навантаження

Мінімум на день: 60–90 хвилин
Рекомендовано: 90–120 хвилин (2 прогулянки по 45–60 хвилин)
Тип навантаження: Тривалі прогулянки у помірному темпі, біг підтюпцем, плавання (багато акіт люблять воду), ігри на пошук предметів
Ментальне навантаження: Пазли, інтерактивні іграшки, тренування нюху, базове послушання — необхідне для розумної породи

Оцінка: 3/5. Помірний рівень енергії. Не гіперактивна, але потребує регулярних тривалих прогулянок та ментального навантаження.

Клімат

Ідеальний клімат: Помірний та холодний. Акіта прекрасно переносить морози до -30 °C і нижче
Спека: Погано переносить температури вище +27–30 °C. У спеку: кондиціонер, тінь, прохолодна вода, прогулянки рано вранці та пізно ввечері
Українські умови: Добре підходить для більшості регіонів. Влітку на півдні та сході потребує захисту від спеки. Зимові умови — цілком комфортні для породи

Оцінка: 3/5. Чудово переносить холод, але погано — спеку. В українських умовах потребує захисту від літньої спеки.

Додаткові вимоги

Акіта входить до списків потенційно небезпечних порід у деяких країнах та регіонах. В Україні на 2026 рік немає офіційних обмежень щодо породи, але обов'язковий вигул на повідку та в наморднику у громадських місцях
Акіта потребує досвідченого власника з досвідом утримання великих незалежних порід
Знайомство з іншими собаками — тільки під ретельним контролем, на повідку
У будинку з двором — надійний паркан, без можливості підкопу

Вартість в Україні

Без документів5,000 – 12,000 грн

Пет-клас15,000 – 30,000 грн

Брід-клас30,000 – 50,000 грн

Шоу-клас50,000 – 100,000 грн

Імпорт із Японії80,000 – 200,000 грн

Ціна цуценяти

5,000 – 200,000 грн

МінімумМаксимум

Орієнтовна вартість утримання на місяць

Категорія	Ціна
Корм (суперпреміум/холістик)	3 500 – 7 000 грн
Ветеринарія (планова)	800 – 2 000 грн
Грумінг (інструменти, засоби)	300 – 700 грн
Ласощі, іграшки	400 – 1 000 грн
Аксесуари	300 – 600 грн
Разом	5 300 – 11 300 грн

Увага: ціни орієнтовні, залежать від регіону, бренду корму, стану здоров'я собаки та індивідуальних потреб. Акіта — дорога порода в утриманні через великий розмір та потенційні ветеринарні витрати.

Здоров'я

Загальний стан

Акіта-іну — загалом витривала порода, виведена у суворих кліматичних умовах, з середньою тривалістю життя 10–13 років. Як і більшість великих порід, акіта має ряд спадкових захворювань, на які слід звертати серйозну увагу при виборі цуценяти.

Типові захворювання

Захворювання	Тип	Опис
Дисплазія кульшового суглоба	Ортопедичне	Поширене у великих порід. Порушення розвитку кульшового суглоба, біль, кульгавість. Рекомендується рентген OFA
Заворот шлунка (GDV / блоат)	Гастроентерологічне	Невідкладний стан, загрожує життю. Шлунок перекручується навколо осі. Ризик вищий у великих глибокогрудих порід
Прогресивна атрофія сітківки (PRA)	Офтальмологічне	Поступова дегенерація сітківки, може призвести до сліпоти
Гіпотиреоз	Ендокринне	Знижена функція щитовидної залози. Симптоми: набір ваги, млявість, проблеми зі шкірою та шерстю
Себаденіт (сальний аденіт)	Дерматологічне	Аутоімунне запалення сальних залоз, випадання шерсті, лущення шкіри. Характерне для акіт
Увеодерматологічний синдром (VKH)	Аутоімунне	Рідкісне, але характерне для японських порід. Депігментація носа, губ, повік; запалення очей (увеїт). Може призвести до сліпоти
Аутоімунна гемолітична анемія	Гематологічне	Імунна система атакує власні еритроцити. Слабкість, блідість слизових
Міастенія гравіс	Нервово-м'язове	М'язова слабкість, труднощі з ковтанням. Може бути вродженою або набутою
Дисплазія ліктьового суглоба	Ортопедичне	Менш поширена, ніж кульшова, але зустрічається

На що звертати увагу

Заворот шлунка — годувати 2–3 рази на день малими порціями, не давати фізичне навантаження одразу після їди (чекати мінімум 1 годину)
Аутоімунні захворювання — акіти мають підвищену схильність; будь-які незвичні симптоми потребують негайного обстеження
Чутливість до анестезії — деякі акіти мають підвищену чутливість до седативних препаратів; попередьте ветеринара
Псевдогіперкаліємія — еритроцити акіти містять підвищений рівень калію, що може давати хибно завищені результати аналізу крові. Це нормальна особливість породи, а не патологія

Харчування

Категорія	Деталі
Дорослі собаки	2 прийоми їжі на день. Високоякісний корм суперпреміум-класу для великих порід
Цуценята (до 18 місяців)	3–4 прийоми їжі (до 6 міс.), 3 рази (6–12 міс.), 2 рази (12–18 міс.). Корм для цуценят великих порід з контрольованим рівнем кальцію
Літні собаки (7+ років)	2 прийоми, зменшити калорійність на 15–20%. Додати добавки для суглобів (глюкозамін, хондроїтин)

Калорійність

Рівень активності	Калорії на день
Малоактивний дорослий	1500–1800 ккал
Середній рівень активності	1800–2200 ккал
Високоактивний	2200–2800 ккал
Цуценя (4–12 місяців)	1200–1800 ккал

Особливості дієти

Традиційна японська дієта акіти: рис, риба, морепродукти, овочі. Японські заводчики досі рекомендують раціон на основі риби та рису як найбільш відповідний для породи
Білки: 24–30% раціону (переважно рибний або курячий білок). Деякі акіти мають чутливість до яловичини та свинини
Жири: 12–18% раціону
Рис — добре засвоюється акітами, може бути основою вуглеводної частини раціону
Риба та рибний жир (Omega-3, Omega-6) — дуже корисні для шкіри та шерсті акіти
Уникати соєвих продуктів — акіти часто мають непереносимість сої
Профілактика заворота шлунка: не годувати одну велику порцію, не давати бігати відразу після їди, використовувати повільну миску (slow feeder)

Заборонені продукти

Шоколад, виноград/родзинки, цибуля, часник (у великих кількостях), ксиліт, авокадо, макадамія, трубчасті кістки, соєві продукти (часта непереносимість у акіт).

Дресирування

Складність

Оцінка: 4/5 (складно). Акіта — дуже розумна, але вольова та незалежна. Вона не прагне догоджати людині, як лабрадор чи вівчарка. Акіта потребує впевненого, досвідченого власника, який зможе стати лідером без застосування грубої сили. Це категорично не порода для початківців.

Соціалізація

Критично важлива і повинна бути інтенсивною з 3 до 14 тижнів
Знайомити з максимальною кількістю людей різного віку, зовнішності, одягу
Позитивний контакт з іншими собаками (під контролем) — формувати толерантність
Привчати до різних звуків, поверхонь, транспорту, ветеринарних процедур
Соціалізація акіти — це не опціональність, а необхідність. Несоціалізована акіта може стати небезпечною

Типові помилки

Недооцінка домінантності — акіта перевіряє межі дозволеного постійно, особливо у підлітковому віці (6–18 місяців). Якщо не встановити правила — акіта сама стане «головною»
Фізичні покарання — акіта ніколи не забуває грубості. Фізичне покарання зруйнує довіру назавжди і може спровокувати агресію
Ізоляція від соціуму — «тримати на ланцюгу» або в вольєрі без контакту — пряма дорога до агресивного, непередбачуваного собаки
Пізня соціалізація — після 16 тижнів вікно соціалізації закривається. Надолужити пропущене вкрай складно
Очікувати сліпого послуху — акіта ніколи не буде «роботом». Вона підкоряється лідеру, якого поважає, а не тому, хто кричить найгучніше

Цікаві факти

Хатіко — символ, який живе. Бронзовий пам'ятник Хатіко на станції Сібуя в Токіо — одне з найпопулярніших місць зустрічі в Японії. Щороку 8 березня біля пам'ятника проводиться церемонія пам'яті. Опудало Хатіко зберігається в Національному музеї природи та науки в Токіо, а у 2015 році на території Токійського університету відкрили скульптуру, де Хатіко нарешті «зустрічає» свого господаря.

Природний пам'ятник нації. Акіта-іну — одна з семи порід собак, визнаних Природним пам'ятником Японії (天然記念物) у 1931 році. Інші шість: кісю-іну, сікоку-іну, каі-іну, хоккайдо-іну, кішу-іну та сіба-іну. Це юридичний статус, що зобов'язує державу захищати породу.

Подарунок для Путіна та Загітової. Японський уряд має традицію дарувати цуценят акіти іноземним дипломатам та знаменитостям. У 2012 році акіту Юме подарували Путіну, а у 2018 році олімпійська фігуристка Аліна Загітова отримала акіту Масару від губернатора префектури Акіта за свою програму під японську музику.

Собака-самурай. У феодальній Японії акіти жили при дворах даймьо (феодальних лордів) та мали власних слуг. Існував навіть спеціальний «собачий етикет» із певними командами та жестами. Поводки та ошийники акіт виготовлялися з дорогих матеріалів і вказували на ранг власника.

Хелен Келлер привезла першу акіту до США. У 1937 році Хелен Келлер — відома американська письменниця та активістка, яка була сліпою та глухою, — відвідала Японію та була настільки зачарована історією Хатіко, що їй подарували цуценя акіти на ім'я Камікадзе-го. Це була перша акіта на американському континенті.

Кров акіти — особлива. Еритроцити (червоні кров'яні тільця) акіти містять підвищений рівень калію — це унікальна фізіологічна особливість породи, яка не є патологією, але може давати хибні результати аналізів крові. Ветеринари повинні знати про цю особливість.

Акіта та землетруси. У Японії існує повір'я, що акіти відчувають наближення землетрусу задовго до поштовхів. Хоча наукових доказів недостатньо, багато власників акіт у сейсмічно активних регіонах Японії повідомляють про неспокійну поведінку собак за кілька годин до підземних поштовхів.

Акіта вилизується як кішка. Акіта-іну — одна з найчистоплотніших порід собак у світі. Ці собаки регулярно вилизують свою шерсть подібно до котів, тримаючи себе в бездоганній чистоті. Завдяки цій звичці акіти мають мінімальний «собачий запах» і потребують купання значно рідше, ніж більшість інших порід.

Часті питання

A: FCI визнає їх окремими породами з 1999 року. Японська акіта (FCI №255) — елегантніша, легша (25–45 кг), з «лисячою» головою та обмеженою палітрою окрасів (рудий, сезам, тигровий, білий), обов'язковим ураджіро (білим забарвленням на нижніх частинах тіла). Американська акіта (FCI №344) — масивніша (32–60 кг), з «ведмежою» головою, допускає будь-які окраси, включаючи чорну маску. За характером обидві породи схожі: віддані, незалежні, сторожові. AKC не розділяє ці породи.

A: Акіта може бути прекрасним сімейним собакою, але з важливими застереженнями. Порода краще підходить для сімей з дітьми старше 7–8 років, які вміють поводитися з великим собакою. Акіта терпляча до «своїх» дітей, але може не толерувати грубі ігри або крики. Ніколи не залишайте акіту наодинці з маленькими дітьми. Чужих дітей, які приходять у гості, акіта може сприйняти як порушників території.

A: Це один із найбільших викликів породи. Акіти, особливо кобелі, часто агресивні до інших собак тієї ж статі. Найкращий варіант — акіта як єдиний собака або пара різної статі, що виросла разом. Навіть при ранній соціалізації неможливо гарантувати мирне співіснування. Ніколи не залишайте акіту без нагляду з іншими тваринами, навіть якщо вони раніше ладили.

A: Середня тривалість життя японської акіти — 10–13 років, що є нормою для великих порід. Ключові фактори довголіття: якісне харчування, регулярні ветеринарні огляди, підтримання здорової ваги, помірні фізичні навантаження, профілактика заворота шлунка. Собаки від відповідальних заводчиків, які проводять тести здоров'я, зазвичай живуть довше.

A: Акіта може жити у великій квартирі (від 60 м²), якщо отримує достатнє навантаження — 1,5–2 години прогулянок на день. Порода відносно спокійна вдома, не гавкає без причини і не схильна до гіперактивності. Проте великий розмір, рясна линька двічі на рік та потреба у просторі роблять приватний будинок значно кращим варіантом. Для маленьких квартир акіта не підходить.

A: Акіта не є агресивною «за замовчуванням», але це потужний, домінантний собака, який потребує досвідченого власника. Без належного виховання, соціалізації та чіткого лідерства акіта може стати непередбачуваною. Порода входить до списків потенційно небезпечних у деяких країнах (Великобританія, Іспанія, деякі штати США). У руках відповідального, досвідченого власника акіта — спокійний, врівноважений та надійний компаньйон.

A: Ні, акіта не потребує професійного грумінгу у повсякденному житті. Достатньо вичісувати шерсть 1–2 рази на тиждень та купати раз на 2–3 місяці. Акіта — надзвичайно чистоплотна порода, що самостійно доглядає за своєю шерстю. Однак під час сезонної линьки (двічі на рік) рекомендується інтенсивне вичісування щодня або навіть відвідування грумера для процедури «видування» підшерстку за допомогою спеціального фену.