Бордоський дог (Dogue de Bordeaux)
Дата підготовки матеріалу: 09.04.2026
Джерела: AKC (akc.org), FCI Standard №116, PetMD, DogTime, Wikipedia, VCA Animal Hospitals, OFA
1. Загальна інформація
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Повна назва (UA) | Бордоський дог |
| Повна назва (EN) | Dogue de Bordeaux |
| FCI група | Група 2 — Пінчери, шнауцери, молоссоїди, швейцарські скотарські собаки |
| FCI секція | Секція 2.1 — Молоссоїди, тип мастиф |
| FCI стандарт № | 116 |
| Країна походження | Франція |
| Рік визнання FCI | 1954 |
| Рік визнання AKC | 2008 |
| Альтернативні назви | French Mastiff, Bordeaux Mastiff, Bordeauxdog |
| Призначення | Охоронний, тягловий, компаньйон |
| Slug | bordoskyi-doh |
2. Історія породи
Давнє походження
Бордоський дог — одна з найдавніших французьких порід, чиє походження сягає глибокої давнини. Предками породи вважаються давні молоссоїди, які потрапили на територію Франції ще за часів Римської імперії. Існує кілька теорій походження: одні дослідники пов'язують породу з тибетськими мастифами, інші — з давньогрецькими та давньоримськими бойовими собаками, яких використовували на аренах для боїв із дикими тваринами. На території Аквітанії (південно-західна Франція) подібні масивні собаки були відомі протягом багатьох століть.
Середньовіччя та Новий час
У Середні віки бордоських догів використовували для полювання на великих тварин — кабанів, ведмедів та вовків. Вони також служили охоронцями замків, поместь та скотарських ферм. Під час Французької революції порода зазнала значних втрат — багато собак загинули разом зі своїми аристократичними власниками. У XIX столітті порода поступово відновлювалась, але була поширена переважно в регіоні Бордо. Перша виставка, на якій бордоський дог був представлений окремою породою, відбулася в Парижі у 1863 році. Тоді ж було запропоновано офіційну назву — Dogue de Bordeaux.
Стандартизація та визнання
Перший стандарт породи був складений у 1896 році ветеринаром П'єром Менєном. Дві світові війни завдали породі нищівних ударів — поголів'я скоротилося до критичного мінімуму. Після Другої світової війни порода була на межі зникнення. Відродження розпочалося завдяки зусиллям ентузіаста Раймона Трике, який у 1960-х роках розробив новий стандарт породи та створив клуб любителів бордоського дога. FCI визнала породу в 1954 році, а AKC — лише в 2008 році.
Світова популярність
Справжній прорив у популярності бордоського дога стався у 1989 році завдяки голлівудському фільму "Тернер і Хуч" (Turner & Hooch) з Томом Генксом у головній ролі. Собака на ім'я Бізлі, який зіграв Хуча, показав усьому світу чарівний характер цієї породи — водночас кумедний, відданий та безстрашний. Після виходу фільму попит на бордоських догів різко зріс по всьому світу.
3. Фізичні характеристики
Розміри
| Параметр | Кобель | Сука |
|---|---|---|
| Зріст у холці | 60–68 см | 58–66 см |
| Вага | 50–65 кг | 45–57 кг |
Загальний вигляд
Бордоський дог — масивний, коренастий, потужний молоссоїд із дуже низьким центром ваги. Це один із найпотужніших собак у світі відносно свого зросту. Тіло компактне, мускулисте, з широкими грудьми та масивним кістяком. Загальний вигляд — неймовірна сила та рішучість.
Голова: найвизначніша ознака породи — масивна, кутаста, широка, коротка, трапецієподібної форми при погляді зверху та спереду. Обвід голови кобеля дорівнює або перевищує його зріст у холці. Морда широка, квадратна, коротка (приблизно 1/3 довжини голови), з помітним стопом. Ніс широкий, із добре відкритими ніздрями, допускаються кольори від чорного до коричневого. Щелепи надзвичайно потужні з перекусом (нижня щелепа виступає за верхню).
Очі: овальні, широко розставлені, від горіхового до темно-карого кольору. Вираз очей — спокійний, впевнений, дещо меланхолійний.
Тіло: шия сильна, мускулиста, майже циліндрична, з помірним підгрудком. Грудна клітка потужна, глибока, широка, опущена нижче ліктів. Спина широка та мускулиста. Круп помірно нахилений.
Кінцівки: міцні, з потужними кістками та вираженою мускулатурою. Рухи потужні, але не важкі.
Хвіст: товстий біля основи, сягає скакального суглоба, не загинається вище лінії спини.
Шерсть та кольори
Шерсть коротка, тонка, м'яка на дотик, щільно прилягає до тіла. Підшерсток мінімальний.
Визнані забарвлення:
- Палеве (Fawn): від ізабелового (світло-палевого) до махагонового (темно-рудого), рівномірне
- Червоно-палеве: насичений рудий відтінок
Маска на морді обов'язкова:
- Чорна маска: обмежена мордою, може поширюватись на верхню частину черепа та вуха
- Коричнева (червона) маска: менш виражена, допускається
- Без маски: допускається, шкіра має рудуватий відтінок
Невелика біла пляма на грудях та кінчиках пальців допускається.
Тривалість життя
5–8 років — одна з найкоротших тривалостей життя серед усіх порід собак. Середній показник становить лише 5–6 років за різними дослідженнями, хоча окремі особини доживають до 8–10 років при ідеальних умовах. Це один із найсерйозніших недоліків породи, про який потенційні власники повинні знати.
4. Характер та темперамент
Основні риси характеру
Бордоський дог — це спокійний, впевнений у собі велетень із глибокою відданістю родині. Незважаючи на грізну зовнішність, він відзначається:
- Відданістю: формує надзвичайно тісний зв'язок із господарем, тяжко переносить розлуку
- Лагідністю: всупереч зовнішності, дуже ніжний та делікатний із членами своєї родини
- Спокоєм: врівноважений, не метушливий, з природною гідністю
- Захисним інстинктом: природний охоронець, який не потребує спеціального навчання для захисту
- Чутливістю: дуже емоційний, відчуває настрій господаря, потребує м'якого підходу
- Упертістю: може бути вольовим та своєрідним, що вимагає терпіння
