Кавалер-кінг-чарльз-спанієль (Cavalier King Charles Spaniel)
Дата підготовки матеріалу: 09.04.2026
Джерела: AKC (akc.org), FCI Standard №136, PetMD, DogTime, Wikipedia, VCA Animal Hospitals, OFA, The Kennel Club (UK)
1. Загальна інформація
| Параметр | Значення |
|---|
| Повна назва (UA) | Кавалер-кінг-чарльз-спанієль |
| Повна назва (EN) | Cavalier King Charles Spaniel |
| FCI група | Група 9 — Собаки-компаньйони та декоративні собаки |
| FCI секція | Секція 7 — Англійські той-спанієлі |
| FCI стандарт № | 136 |
| Країна походження | Великобританія |
| Рік визнання FCI | 1955 |
| Рік визнання AKC | 1995 |
| Альтернативні назви | Cavalier, Cav, Cavie |
| Призначення | Собака-компаньйон |
| Slug | kavaler-king-charlz-spaniel |
2. Історія породи
Королівські улюбленці Стюартів
Кавалер-кінг-чарльз-спанієль має багату королівську історію, що сягає XVI–XVII століття. Той-спанієлі були надзвичайно популярними серед британської аристократії. Особливу пристрасть до цих собак мав король Карл II (Charles II, правив 1660–1685), який настільки обожнював своїх спанієлів, що, за легендою, видав указ, який дозволяв цим собакам заходити до будь-яких громадських місць, включаючи парламент. Саме на честь цього монарха порода отримала частину своєї назви — "Кінг Чарльз".
Бленхеймський палац та герцоги Мальборо
Окрас "Бленхейм" — біло-каштановий — пов'язаний з родиною герцогів Мальборо та їхньою резиденцією Бленхеймським палацом в Оксфордширі. Перший герцог Мальборо, Джон Черчілль, та його дружина Сара розводили червоно-білих той-спанієлів протягом XVIII століття. Згідно з легендою, під час битви при Бленхеймі (1704) герцогиня Сара так хвилювалася за чоловіка, що постійно натискала пальцем на голову свого спанієля, залишивши характерну "бленхеймську плямку" — каштанову позначку на лобі, яка стала бажаною ознакою породи.
Відродження породи Розвеллом Елдріджем
У XIX столітті мода змінилася: заводчики почали схрещувати той-спанієлів з мопсами та японськими хінами, створивши собаку з плоскою мордою та куполоподібним черепом — кінг-чарльз-спанієля (без "кавалер"). Оригінальний тип з довшою мордою майже зник. У 1926 році американський кінолог Розвелл Елдрідж запропонував грошову премію на виставці Crufts за "спанієлів старого типу", зображених на картинах епохи Карла II. Це стимулювало британських заводчиків відновити породу з класичними рисами — плоским черепом та довшою мордою. У 1928 році було засновано породний клуб, і порода отримала назву "Кавалер-кінг-чарльз-спанієль", щоб відрізнити її від короткомордого кінг-чарльз-спанієля.
3. Фізичні характеристики
Розміри
| Параметр | Кобель | Сука |
|---|
| Зріст у холці | 30–33 см | 30–33 см |
| Вага | 5,4–8 кг | 5,4–8 кг |
Загальний вигляд
Кавалер-кінг-чарльз-спанієль — елегантний, граціозний маленький спанієль з м'яким, ніжним виразом обличчя. Тіло злегка подовжене, пропорційне, з рівною спиною та помірно широкою грудною клітиною. Рухи вільні, елегантні, з добрим вимахом передніх та поштовхом задніх кінцівок.
Голова: череп майже плоский між вухами, без куполоподібності. Стоп неглибокий. Морда конічна, помірної довжини — цей "носатий" тип є головною відмінністю від кінг-чарльз-спанієля. Очі великі, круглі, темно-коричневі, широко розставлені, з м'яким, ласкавим виразом, який є "візитною карткою" породи. Вуха довгі, високо посаджені, вкриті рясною довгою шерстю.
Хвіст: довгий, добре опушений пір'яним підвісом, несеться радісно, але не значно вище лінії спини. Купірування не рекомендовано.
Шерсть та кольори
Шерсть довга, шовковиста, м'яка на дотик, може бути прямою або злегка хвилястою. Без кучерявості. Характерні пір'яні підвіси (feathering) на вухах, грудях, животі, задній стороні ніг та на хвості.
Стандарт визнає чотири окраси:
Бленхейм (Blenheim): Яскраво-каштанові чіткі плями на перлинно-білому тлі. Бажана каштанова позначка (lozenge) на лобі між вухами — "бленхеймська плямка". Найпопулярніший окрас.
Тріколор (Tricolour): Чорні чіткі плями на перлинно-білому тлі з яскравими підпалинами над очима, на щоках, внутрішній стороні вух, нижній частині хвоста.
Чорно-підпалий (Black and Tan): Суцільний чорний колір з яскраво-рудими підпалинами над очима, на щоках, внутрішній стороні вух, грудях, кінцівках та нижній частині хвоста.
Рубін (Ruby): Суцільний насичено-рудий (каштановий) колір без білих позначок. Будь-які білі плями вважаються недоліком.
Тривалість життя
9–14 років, в середньому 10–12 років. Тривалість значно залежить від серцевого здоров'я.
4. Характер та темперамент
Основні риси характеру
Кавалер-кінг-чарльз-спанієль — одна з найлагідніших та найлюб'язніших порід у світі:
- Ласкавість: надзвичайно ніжний, обожнює сидіти на колінах та тулитися до людей
- Привітність: дружелюбний абсолютно до всіх — людей, собак, котів
- Адаптивність: підлаштовується під ритм життя господаря — активний з активними, спокійний з літніми людьми
- Відданість: дуже прив'язаний до родини, прагне постійного контакту
- М'якість: чутливий, не переносить грубощів та конфліктів
Поведінка
З іншими тваринами: Чудово уживається з іншими собаками та котами. Не має сильного мисливського інстинкту. Часто стає найкращим другом для інших домашніх улюбленців.
З незнайомцями: Надзвичайно привітний, радісно вітає всіх гостей. Абсолютно не підходить як охоронний або сторожовий собака — скоріше запросить злодія погратися.
Рівень енергії
Оцінка: 3/5. Помірний. Кавалер активний під час прогулянок та ігор, але також із задоволенням проводить час на дивані. Потребує 30–60 хвилин фізичної активності на день. Ідеальний баланс між енергійністю та спокоєм.
5. Здоров'я
Типові захворювання
| Захворювання | Частота | Опис |
|---|
| Міксоматозна хвороба мітрального клапана (MVD) | Дуже часто | Найсерйозніша проблема породи. Дегенерація мітрального клапана серця; до 50% кавалерів мають шуми в серці до 5 років, майже 100% — до 10 років. Призводить до серцевої недостатності |
| Сирингомієлія (SM) / Синдром Кіарі (CM) | Дуже часто | Надзвичайно серйозна неврологічна проблема. Невідповідність розміру черепа та мозку призводить до утворення кіст у спинному мозку. Спричиняє сильний біль, фантомне чухання, порушення координації. До 70% кавалерів мають ознаки SM на МРТ |
| Вивих наколінка (пателла) | Часто | Зміщення колінної чашечки, може потребувати хірургічного втручання |
| Катаракта | Помірно | Помутніння кришталика, частіше у віці 7+ |
| Прогресуюча атрофія сітківки (PRA) | Помірно | Спадкове захворювання, поступова втрата зору; доступний ДНК-тест (curl-PRA) |
| Сухий кератокон'юнктивіт | Помірно | Недостатнє вироблення сльози; потребує щоденного лікування |
| Дисплазія мітрального клапана | Помірно | Вроджена вада серця, відмінна від MVD |
| Тромбоцитопенія | Рідко | Знижена кількість тромбоцитів, може бути безсимптомною або спричиняти проблеми зі згортанням крові |
| Епізодичне падіння (Episodic Falling) | Рідко | Спадковий м'язовий розлад; під час фізичного навантаження або стресу м'язи раптово напружуються, собака падає; доступний ДНК-тест |
Детальніше про критичні захворювання
Сирингомієлія (SM) — друга за значимістю проблема породи. Через генетично зумовлену невідповідність розміру черепа (задньої черепної ямки) та мозку порушується циркуляція спинномозкової рідини, що призводить до утворення заповнених рідиною порожнин (сирингій) у спинному мозку. Симптоми: фантомне чухання (собака чухає повітря біля шиї або вуха), біль у шиї, чутливість до дотику, порушення ходи. Діагностика — МРТ. Лікування може бути медикаментозним (габапентин, прегабалін, протизапальні) або хірургічним (субокципітальна декомпресія).
Середня тривалість життя
9–14 років, у середньому 10–12 років. Собаки з раннім MVD можуть прожити менше, тоді як здорові особини з відповідальних розплідників доживають до 14 років.
6. Догляд
Грумінг
Розчісування: 2–3 рази на тиждень металевим гребінцем та щіткою-пуходеркою. Особливу увагу приділяти зонам за вухами, під передніми лапами та на животі — ці місця найбільш схильні до утворення ковтунів.
Купання: Кожні 3–4 тижні або за потребою.
Стрижка: Порода не потребує складної стрижки. За стандартом шерсть має виглядати природно. Допускається підрівнювання шерсті на лапах та між подушечками. Ніколи не стригти шерсть на вухах або тулубі для виставкових собак.
Догляд за вухами: Щотижня перевіряти та чистити. Довгі висячі вуха обмежують вентиляцію, що збільшує ризик отиту.
Когті: Стригти кожні 2–3 тижні.
Зуби: Чистити 2–3 рази на тиждень. Маленькі породи мають схильність до стоматологічних проблем.
Линька
Помірна протягом усього року з посиленням навесні та восени. Шовковиста шерсть не утворює щільного підшерстку, тому линька менша, ніж у багатьох інших довгошерстих порід. Регулярне розчісування ефективно зменшує кількість шерсті в домі.
7. Харчування
| Категорія | Рекомендація |
|---|
| Калорії на день | 400 – 600 ккал |
| Кількість годувань | 2 рази на день (цуценята — 3–4 рази) |
| Тип корму | Преміум для малих порід |
8. Дресирування
Складність дресирування
Оцінка: 4/5. Легке. Кавалер — розумний, вмотивований та орієнтований на людину собака. Він прагне догодити господарю, що робить дресирування приємним процесом. Чудово реагує на позитивне підкріплення.
Рекомендовані методи
- Позитивне підкріплення — ласощі, похвала, ласка. Кавалер дуже чутливий до настрою господаря
- М'який, терплячий підхід — категорично не можна кричати або карати фізично, собака стане боязким та замкнутим
- Рання соціалізація — від 8 тижнів, знайомство з різними людьми, тваринами, звуками, середовищами
- Кликер-тренінг — чудово працює з цією породою
- Короткі тренувальні сесії (5–10 хвилин) з частою зміною вправ
Спортивні дисципліни
Кавалер-кінг-чарльз-спанієль може досягати успіхів у: обідієнс, ралі, аджиліті (для малих порід), ноузворк, каністерапія (терапевтична робота з людьми — одна з найкращих порід для цього).