Позитивне підкріплення vs суворі методи: ваша позиція

Коротко: позитивне підкріплення ефективніше і науково доведено. Детальніше: "суворі методи" дають результат швидше на початку, але собака вчиться уникати покарання, а не розуміє що від неї хочуть. Позитив будує розуміння і міцніший зв'язок. Флеш і Граф навчені позитивним методом — і захисні функції виконують відмінно.

Проблема не в собаці — проблема в підході людини. Собаки навчені примусом часто реагують страхом, а страх — корінь агресії. Захисна собака навчена на позитиві знає чіткі правила коли вмикати "режим захисту". Собака навчена страхом — непередбачувана. Перша безпечніша для всіх.

У спорті IPO компульсивні методи заборонені. І правильно — судді бачать психологічний стан собаки. Собака що боїться — не може показати максимум. Флеш тренується без корекційних засобів і виступає краще ніж собаки "старої школи".

IPO змінило мій погляд на дресирування. Байт мотивований, радіє роботі, сам "просить" тренуватись. Це не можливо при примусі. Але я розумію звідки погляди "старої школи" — 20–30 років тому не було доступу до сучасних знань. Зараз є.

Чую аргументи. Можливо, для спортивних порід і є сенс. Але кавказька вівчарка — не малінуа. Вона думає самостійно і не буде "просити тренуватись" за ласощ. Різні породи — різні підходи, вважаю.

Кавказька вівчарка дійсно інша — самостійна, з власним мисленням. Але і для неї позитив працює, просто інакше — більше через стосунки і авторитет, менше через ласощі. Головне — розуміти мотивацію конкретної собаки.