2. Історія породи
Ірландія XVIII–XIX ст.: від спаніеля до сетера
Ірландський сетер — одна з найпрекрасніших мисливських порід, виведена в Ірландії протягом XVIII–XIX ст. для полювання на пернату дичину. Точна родоводу першого ірландського сетера не задокументована, але дослідники одностайні в тому, що до його витоків долучилися: ірландський вотер-спаніель, ірландський спаніель, поінтер, гордон-сетер та англійський сетер. Рання порода не мала однорідного забарвлення — зустрічалися особини червоно-білі (з білими відмітинами) та суцільно червоні. З часом ірландські заводчики надали перевагу насиченому червоно-каштановому без домішок білого, вважаючи це більш відповідним для ірландської мисливської традиції. Перші офіційні записи в Ірландії датуються 1780-ми рр., і вже наприкінці XVIII ст. порода мала сформований характерний зовнішній вигляд.
Техніка «сетування» — унікальна мисливська функція
Назва «сетер» (setter) походить від англієвського «to set» — замирати, «сідати». Ця мисливська техніка є основою функції породи: відчувши запах пернатої дичини (куріпок, фазанів, бекасів), ірландський сетер не гавкає і не мчить до здобичі, а повільно наближається до неї і завмирає в характерній позі — майже лягає, «сетує», вказуючи мисливцю напрямок до дичини. Мисливець підходив, накидав мережу або підходив зі зброєю, а собака за командою «виставляв» птаха в повітря. Ця техніка вимагала від собаки виключного терпіння, інстинкту та здатності тривалий час зберігати завмерлу позу — якості, що закріпилися в породі за покоління відбору.
Визнання та поширення у XIX–XX ст.
Перший стандарт ірландського сетера розроблено Ірландським кінологічним клубом у 1886 році. AKC визнав породу у 1878 році — одним із перших у своєму реєстрі. FCI затвердила міжнародний стандарт №330 у 1954 році. Irish Setter Club of America (ISCA) засновано у 1891 році — один із найстаріших кінологічних клубів США. Порода стала особливо популярною у Великій Британії та США в XIX–на початку XX ст. Президент США Річард Ніксон тримав ірландського сетера на ім'я «Король Тімехо» (King Timahoe) у Білому домі в 1969–1974 роках. Ще раніше президент Бенджамін Гаррісон також мав ірландського сетера.
«Ірландський дияволеня» — репутація та реальність
Ірландський сетер отримав два яскраві прізвиська: «Red Devil» («Рудий диявол») та «Mad Setter» («Шалений сетер») — і обидва цілком виправдані. Порода відрізняється крайньою енергійністю, яка зберігається протягом 2–3 перших років, і психологічно «дорослішає» значно пізніше за фізично. Молодий ірландський сетер — це буря яскравого руду і невгамовної пустощів. При цьому порода є настільки дружньою, відкритою та відданою, що «диявольство» виявляється швидше в надмірній радості, ніж у справжньому свавіллі. Правильне фізичне навантаження та послідовне навчання перетворюють «рудого дияволеняти» на відмінного сімейного компаньйона.
3. Фізичні характеристики
Розміри та будова тіла
| Параметр | Кобель | Сука |
|---|---|---|
| Зріст у холці | 63–70 см | 57–63 см |
| Вага | 27–32 кг | 20–28 кг |
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Тривалість життя | 12–15 років |
| Тип тілобудови | Елегантний, атлетичний, добре збалансований. Тіло злегка довше за висоту у холці |
| Кістяк | Середньої важкості, добре розвинений без грубості |
| Хвіст | Прямий, починається трохи нижче рівня спини, середньої довжини |
| Вуха | Тонкі, складаються низько, злегка нижче рівня очей, звисають до голови |
| Очі | Мигдалеподібні або овальні, темно-карі або середньо-карі, з розумним та м'яким виразом |
| Мочка носа | Темно-каштанова або чорна |
| «Підвіска» (feathering) | Довга, шовковиста бахрома на вухах, грудях, ногах та хвості |
Шерсть
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Тип | Середньої довжини, щільна, шовковиста, пряма або злегка хвиляста |
| Підшерсток | Присутній, помірний |
| «Підвіска» (feathering) | Декоративна довга шерсть на вухах, грудях, задніх ногах та хвості |
| Колір | Насичений махагоновий каштановий — насичений, одноколірний; жодного чорного кольору |
Окрас — чистий каштановий
Стандарт FCI та AKC вимагає виключно насиченого каштанового (mahogany red) кольору без жодного чорного. Невеликі білі відмітини на грудях, пальцях або лобі допускаються у деяких стандартах (зокрема британському), але в FCI-стандарті є небажаними. Будь-який чорний колір у шерсті є дискваліфікуючим фактором на виставках. Саме ця «чиста» насичена рудість є визначальною ознакою породи і не зустрічається в жодній іншій породі в такому вираженні.
4. Характер та темперамент
Основні риси
Ірландський сетер — жива, невтомна, теплосердечна та дружелюбна порода, яку іноді порівнюють із «вічно молодою дитиною». Собака надзвичайно відкритий та позитивний, прив'язаний до всієї родини без виключення і радіє кожній людині. Ірландський сетер відрізняється надзвичайно тривалим «щенячим» періодом — психологічна зрілість настає у 2–3 роки, тоді як фізичне зростання завершується до 18 місяців. Порода потребує великого терпіння протягом першого-другого року: молодий ірландський сетер може бути настільки збудженим та непосидючим, що господарі нерідко почуваються безпорадними. Проте після «дорослішання» це перетворюється на відданого, веселого та чудового компаньйона.
Оцінка енергійності: 5/5
Оцінка інтелекту: 4/5
Поведінка з дітьми
Ірландський сетер — один із найкращих сімейних собак для активних родин із дітьми. Порода обожнює дітей і може грати з ними годинами без втоми. Однак через великий розмір та надзвичайну енергійність собака може ненавмисно збити з ніг маленьку дитину під час ігор — нагляд дорослих при взаємодії з дітьми до 5–6 років бажаний. З дітьми шкільного та підліткового віку ірландський сетер є ідеальним компаньйоном для активного відпочинку.
Поведінка з іншими тваринами
Ірландський сетер, як правило, добре ставиться до інших собак та котів при правильній соціалізації. Порода не схильна до домінування та ієрархічних конфліктів. Мисливський інстинкт до птахів та дрібних тварин присутній і може проявлятися під час прогулянок. З котами, з якими виріс, уживається добре; незнайомих котів може переслідувати.
Поведінка з незнайомцями
Ірландський сетер є відверто дружнім до всіх людей — включно з незнайомцями. Радісно вітає гостей і фактично є відмінним «дипломатом», але поганим охоронним собакою. Природна відкритість і відсутність підозрілості до людей роблять його надзвичайно приємним у соціальних ситуаціях, але абсолютно ненадійним як сторожа.
Незалежність та інтелект
Стенлі Корен поставив ірландського сетера на 35-е місце із 138 порід — «вищий середній рівень». Порода швидко засвоює нові команди, але легко відволікається на нові запахи та рухи — мисливський інстинкт завжди «конкурує» з командами господаря. Це не безуміє, а природна мисливська налаштованість мозку, яку потрібно враховувати під час навчання.
6. Догляд
Грумінг та догляд за шерстю
| Процедура | Частота | Примітка |
|---|---|---|
| Розчісування | 2–3 рази на тиждень | Особлива увага — «підвіска» на вухах, ногах та хвості |
| Купання | Кожні 4–6 тижнів | Або після брудних прогулянок |
| Тримінг «підвіски» | Кожні 8–12 тижнів | Підрівнювання декоративної бахроми |
| Чищення вух | Щотижня | Важливо! Звислі вуха + шерсть = ризик отиту |
| Чищення зубів | 2–3 рази на тиждень | Щодня — ідеально |
| Підрізання кігтів | Щомісяця | Або за потребою |
| Перевірка між подушечками | Після кожної прогулянки в полі | Можливі насіння рослин, репяшки та травми |
Линька
Ірландський сетер лиє помірно, двічі на рік (навесні та восени), з більш інтенсивною линькою підшерстку. Поза сезоном линяє помірно. Довга «підвіска» накопичує бруд та репяшки після прогулянок в полі — потребує ретельного розчісування після кожного виходу на природу.
